Як правильно вивчати новий матеріал?

Навчання – це складний та багатогранний процес, і тому часто викликає труднощі. Ми докладаємо зусиль, але нова інформація все ніяк не хоче закарбовуватися у нашій пам’яті. Через це ми страждаємо під час  контрольних робіт чи ЗНО, бо ніяк не можемо відкопати потрібну формулу чи пригадати необхідне визначення. Що ж нам заважає добре запам’ятовувати та відтворювати інформацію? Чому перечитування підручника не приносить бажаних результатів? А концентроване навчання протягом декількох годин нічим не допомагає? 

Давайте спробуємо з вами розібратися, що нам варто робити, щоб підготовка до ЗНО чи будь-яких інших контрольних пройшла ефективно та не була виснажливою для нас.

Отримайте детальну консультацію щодо підготовки та складання ЗНО, заповнивши контактну форму

Географія
Хімія
Фізика
Біологія
Історія України
Англійська мова
Математика
Українська мова та література

 Яких помилок ми допускаємо під час вивчення нового матеріалу? 

Коли ми займаємося підготовкою до ЗНО чи ДПА, зазвичай ми починаємо із перечитування підручника, переписування інформації в конспекти. Ми можемо підкреслювати чи виділяти яскравими маркерами корисну та нову для нас інформацію. І на цьому все. Нам здається, що ми доклали вже чимало зусиль та витратили багато часу на вивчення нового, тому можемо переходити до іншого етапу. Але от біда: насправді ми нічогісінько не вивчили! Ми лише познайомилися із інформацією.

Частина цієї інформації пройшла повз нас і затрималася лише на декілька секунд в короткочасній пам’яті, іншу частину ми  опрацювали: “закодували” і сфокусували на ній свою увагу.. Але для того, щоб перенести закодовану інформацію із короткочасної до довготривалої пам’яті не достатньо просто її сприйняти – побачити, почути, прочитати чи відчути. Ми маємо знайти їй місце у нашій пам’яті, пов’язати її із уже наявною інформацією та зміцнити утворені зв’язки за допомогою правильного відтворення цієї інформації. Ми маємо докласти зусиль і довести нашому мозку, що ця інформація нам потрібна.

Таким чином, можемо виділити дві головні помилки, які допускаємо при вивченні нового матеріалу:

1. Ми занадто рано перериваємо процес навчання, обмежившись лише сприйманням частини інформації.

2. Ми не докладаємо зусиль, щоб зберегти інформацію у довготривалій пам’яті, а лише повторно її сприймаємо.

quote

Ознайомтеся з підбіркою книг для ефективого навчання у статті “6 книжок для ефективного навчання“.

Ось перелік речей, які ми дуже полюбляємо робити під час навчання, але які не приносять нам користь: 

Повторне перечитування підручника. Більше інформації, ніж уже подано у тому самому тексті, ви не знайдете. Тому ваше завдання не повторно сприймати туж саму інформацію, а запам’ятати її. Проте перечитування цьому не сприяє. 

Підкреслення та виділення інформації в тексті. Головне завдання підкреслення та виділення фрагментів тексту в тому, щоб в подальшому швидко знайти важливу інформацію. Тому не варто сподіватися, що ми запам’ятаємо термін підкресливши його. 

Переписування та часткове “конспектування”. Коли ви переписуєте весь текст або його частинки, нічого окрім механічної роботи не відбувається. Є значно ефективніші вправи, які за менший час допоможуть запам’ятати більше.

Монотонне повторення. На жаль, коли ми монотонно і невдумливо повторюємо десять раз в голос чи двадцять раз про себе якусь інформацію, вона перебуває лише у короткочасної пам’яті,  а довготривала ніяк не задіюється.. 

Що варто робити при першому знайомстві з інформацією?

Замість того, витрачати час на заняття, що несуть мінімальну користь ми пропонуємо вам скористатися наступними порадами, які зроблять знайомство із новою інформацією значно ефективнішим і закарбують її в пам’яті на довше.  

Підготовка до сприймання 

Для роботи із будь-яким підручником, конспектом чи іншим матеріалом, яким ви користуєтеся в рамках підготовки до ЗНО чи ДПА, варто підготуватися. Для цього здійсніть ці прості кроки.

Прогляньте весь матеріал, який ви збираєтеся вчити. Зверніть увагу на його обсяг. Скільки вам часу знадобиться, щоб ознайомитися із ним? Якщо матеріалу забагато, вирішіть на скільки частин ви його розподілете. 

Зверніть увагу, із яких елементів складається матеріал: чи є там схеми, таблиці, зображення, цитати? Скільки пунктів та підпунктів? Чи є у кінці питання або завдання?

Уважно прочитайте назву теми. Чи вона говорить вам про щось? Можливо, ви вже частково знайомі із нею? Можете щось пригадати? Як ви вважаєте, про що ви дізнаєтеся із цієї теми? А що б вам хотілося дізнатися? Чи є щось, що вас цікавить у цій темі?

Згадайте, яку тему ви вивчали перед цим. Чи вона якось пов’язана із новою темою? Можливо, це продовження попередньої? Або це дві різні теми? 

Такий процес підготовки активує ваший мозок: він почне планувати свою роботу,  шукати місце у сховищі. І вже на цьому етапі починають утворюватися та посилюватися зв’язки із наявною інформацією! 

Спочатку підготовчий етап може займати досить багато часу, адже ваший мозок не звик до такої аналітичної роботи. Але згодом ви вже автоматично будете відповідати на ці питання, щойно візьмете підручник у руки. 

Сприйняття

Лише читати підручник чи переглядати схеми, таблиці, діаграми недостатньо. Пам’ятаймо, що наше головне завдання – активізувати наявні знання і прив’язати до них нові. Ми має читати матеріал активно: помічати зв’язки між частинами тексту, відслідковувати зміни та знаходити причини. 

У цьому вам допоможуть наступні вправи: 

Тримайте поруч із собою аркуш паперу чи зошит і ручку. Після того, як прочитаєте абзац і виявите в ньому важливу для вас інформацію, яку варто запам’ятати або яка допомагає кращому розумінню матеріалу, поставте до неї запитання і запишіть його. Питання має бути з відкритою відповіддю. Уникайте питань із відповіддю “так/ні”. Також слідкуйте, щоб питання стосувалося якогось одного фрагменту інформації і містило однозначну відповідь.  Якщо до певної інформації вам важко сформувати питання, ви можете записати це речення, але із пропусками того, що ви хочете запам’ятати. Робіть такі паузи після одного-двох абзаців. Але не варто ставити питання до кожного речення! Обов’язково зберігайте список питань, вони вам ще дуже знадобляться.

Робіть коротку паузу після одного-двох абзаців і відповідати про себе на питання: чи можу я виділити одну ідею із прочитаного? Чи можу я сформувати одним реченням, про що було в цьому абзаці? Які три факти я дізнався?

Якщо ви відчуваєте, що нічого не зрозуміли із прочитаного, ви можете повернутися до повторного читання. Але попередньо заплануйте, на що ви будете звертати увагу. Бо перечитування без чіткої мети – марна трата часу.

Відтворення

І тепер нам залишився найважливіший етап – відтворення. На жаль, більшість припиняє роботу із новим матеріалом на цьому етапі – і допускається фатальної помилки. Адже наша пам’ять влаштована так, що у разі, якщо ми не пригадуємо інформацію відразу після ознайомлення, то ми забуваємо більше 40% вивченого за 20 хв, потім ще 15% протягом години, і до наступного дня ми втрачаємо близько 70% інформації! І варто враховувати, що ми не вивчаємо 100% змісту прочитаного тексту, ми сприймаємо лише певну його частину. Тобто, якщо зупинитися після прочитання матеріалу, до наступного дня ми в кращому випадку пам’ятатимемо назву та один-два факти із вивченого. Не дуже приємна перспектива, погоджуєтеся? 

Що ж варто зробити після того, як ви ознайомилися із новим матеріалом? Далі ми наведемо декілька вправ, які допоможуть вам закріпити вивчене у пам’яті.

Прочитай – перекажи – перевір. Це вправа якнайкраще відображає підхід до вивчення нового матеріалу. Після того, як ви прочитали матеріал, вам потрібно закрити підручник та переказати його. Почніть із головного, назвіть основні ідеї. Далі згадайте деталі. Спробуйте пригадати, які ви зустрічали в тексті імена, дати, події, географічні назви, формули, величини. Пригадайте малюнки, схеми чи портрети. Якщо певний спогад “крутиться у вас на язиці”, зафіксуйте це. Звертайте увагу на те, що не вдається пригадати – точну дату, ім’я чи формулу. 

Після переказування відкрийте підручник і перевірте себе. Ні в якому разі не перечитуйте! Просто знаходьте необхідну вам інформацію. Чи правильно ви назвали дату? Чи згадали всі елементи рівняння? Чи правильно назвали послідовність дій? Також знайдіть ту інформацію, яку вам не вдалося пригадати, або ту, про яку ви взагалі забули. 

 Brain Dump.  Це одна із варіації попередньої вправи. Вона полягає у тому, що після прочитання ви маєте записати всю інформацію, яку можете пригадати або яку не вдається пригадати, на аркуш паперу. Тепер уважно подивіться на записану інформацію. Моживо, ви щось забули? Що ще можна додати? Після цього перевірте, чи правильно ви згадали інформацію. 

Дайте відповіді на ваші запитання. Пам’ятаєте про питання, які ви записували під час читання? Відкладіть конспекти в сторону і дайте на них відповіді. Потім перевірте їхню правильність 

Виконай завдання у підручнику. Не варто нехтувати питаннями, що знаходяться у кінці параграфу. Привчіть себе відповідати на них, навіть, якщо “це не задавали”. Виконуйте вправи та розв’язуйте задачі, що стосуються цієї теми. 

Ще декілька вправ, якщо у вас залишилося трішки часу

Створюйте флеш-картки. Цей процес сприятиме закріпленню інформації і до того ж ви зможете їх застосовувати при подальшому повторенні

Організуйте вивчену інформацію в схеми, таблиці, ментальні карти. Структурування інформації допомагає її кращому запам’ятовуванню. Крім того, ви підкріпите вивчене візуальним образом.

Зробіть візуальний конспект або скетч до прочитаного. Якщо ви полюбляєте малювати, то можете створити ілюстрації чи комікс того, що щойно вивчили. Звісно, варто всю необхідну інформацію самотужки діставати із пам’яті і лише час від часу підглядати у підручник.

Якщо ви ну дуже любите писати різноманітні конспекти кольоровими ручками, підкреслювати та виділяти інформацію яскравими маркерами, то створіть власний інтерактивний конспект, але із однією умовою: робіть пропуски  в тексті та записуйте питання до інформації, складайте міні-переліки чи замальовуйте схемки. Потім ви матимете можливість, користуватися цим конспектом, коли варто буде повторити матеріал. 

Не лінуйтеся  та застосуйте ці поради вже під час наступної навчальної сесії, і ви побачите,  наскільки пришвидшиться ваш процес навчання, а знання міцніше закарбуються в пам’яті. 

Навчання вимагає зусиль. Проте якщо підходити до нього правильно, керуватися ефективними стратегіями та дієвими техніками, то цей процес швидко перетвориться у надзвичайно захоплюючу подорож, яка відкриє перед  вами чимало можливостей.  

Іванна Похиль,
методист освітнього центру “Академіка”