ЗНО з історії України 2021: Церква (частина 2)
Церква та релігія в Україні — одна з обов’язкових тем на ЗНО з історії України 2021. Публікуємо продовження конспекту вебінару на тему “Церква у ЗНО з історії України” від викладача історії Євгена Дубовінського. Першу частину можна переглянути тут.
Церква у XIV – XVI ст.
У другій половині 14 століття Київ, Чернігів, Східне Поділля, Волинь були у складі Великого князівства Литовського, а Галичина та Західне Поділля ввійшли до Польського королівства.
У 1385 році було укладено Кревську унію. Відповідно до умов унії, князь литовський Ягайло одружувався з польською принцесою Ядвігою і ставав королем Польщі. Литва натомість мала стати католицькою країною.
Гонінь на православних все ж не було – в Польщі та Литві була відносна толерантність до релігій. Православна церква жила спокійно до кінця 16 ст.
З 1517 року розпочинається Реформація в Європі — поява протестантизму, руху за реформування Католицької церкви. Католицька церква боролась з протестантами, але зрозуміла, що повинна змінюватись.
Контрреформація (Католицька реформа) — поява ордену єзуїтів (для поширення ідей католицизму). Таке поширення здійснювалася через освіту — освіта була дуже якісною, але з католицьким спрямуванням.
Православна церква не реформувалася, але міщани, світські люди зрозуміли, що вони самі можуть розвивати освіту, щоб зберігати і поглиблювати православну віру.
У 1586 році було засновано Львівську братську школу. Ще раніше Іван Федоров коштом Львівського братства створив перші друковані книжки: «Апостол» і «Буквар».
Успенська церква та вежа Корнякта у Львові
1586 рік — Львівське братство отримало право на ставропігію, підпорядкування не місцевому керівництву, а Константинопольському патріарху. Львів, Галичина і Волинь — центри православ’я.
Однак церковне керівництво думає, що міщанам не треба втручатись у справи Церкви.
Київський митрополит Михайло Рагоза хоче реформувати Церкву, але за допомогою нового сильного покровителя – не патріарха Константинопольського, а Папи Римського. Київська митрополія підпорядковується Папі Римському за умовами Берестейської унії 1596 року. Так було створено Унійну церкву (Українська греко-католицька церква).
Умови унії:
Київська митрополія приєднується до Католицької церкви, визнає зверхність Папи Римського;
зберігається східний (“православний”) обряд і церковнослов’янська мова богослужінь;
Однак далеко не всі підтримували такі зміни.
Отже, після унії існували вже дві церкви: Унійна — легальна (поширює свій вплив), Православна — нелегальна, що не захотіла приєднуватись до Папи Римського.
Церква у XVII ст.
На початку 17 ст. правив Унійною церквою Іпатій Потій («батько унії»). Він силоміць переводив деякі парафії на унію, захоплював церкви. Один з діячів, що сприяли укладенню унії (їздив до Риму домовлятись).
Під час підготовки та реалізації унії виникало багато критики від обох сторін. З’явились полемічні твори (автори яких вступали в полеміку — суперечку) на захист сторін. Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький — відомі полемісти.
Після унії центром православ’я знову став Київ.
1615 — заснування Київської братської школи.
У 1620 році Київське братство отримало підтримку козацтва під проводом П. Сагайдачного. Тепер якщо хтось хотів мати справу з Православною церквою, то мав би справу з козаками. Тоді саме тривала доба героїчних походів, тому з козаками ніхто конфліктувати не хотів.
У 1620 році козаки попросили одного з патріархів (Феофана) призначити митрополита — це ознаменувало відновлення православної ієрархії, яка тепер перестала бути нелегальною.
1632 рік — король Польщі Владислав IV випустив “Пункти для заспокоєння народу руського”, одним із пунктів якого була легалізація церкви. Це значить, що церква може офіційно володіти майном, землею, розвиватись.
Розвиток православ’я у цей час пов’язаний з діяльністю православного митрополита Петра Могили (1633 – 1647).
Петро Могила
Підготовка до ЗНО з історії стане легше, якщо використаєш правила запам’ятовування матеріалу у нашій статті😉
1632 — створено Києво-Могилянський колегіум (Київська братська школа об’єдналася з Лаврською школою). У 1701 році отримала статус академії.
Могила заснував друкарню, відновлював пам’ятки — Собор святої Софії.
Петро Могила помер перед переламними моментами в Україні: національно-визвольною війною (Хмельниччина) (1648-1657), добою Руїни.
У 1654 році Хмельницький захотів сильнішого союзника – Москву (не в останню чергу через релігію, там також православні, тому думали, що буде краще ніж з польським королем-католиком).
У 1654 році відбулася Переяславська рада, на якій було затверджено укладення союзу з Москвою. Київський митрополит не хотів присягати Московському царю, адже розумів, що Київська церква так може дуже швидко втратити самостійність.
Тим не менш з 1686 рік Київський митрополит мав підпорядкуватися Московському патріархові.
Церква у XVIII-XIX ст.
Характеризувало стан Церкви у XVIII столітті (Лівобережжя):
- поступова втрата самостійності православних ієрархів під впливом Москви
- українське бароко (козацьке/мазепинське)
- діяльність Києво-Могилянської академії.
Правобережжя протягом XVIII століття було у складі Речі Посполитої, тому там за підтримки держави поширився греко‑католицизм. Однак вже в XIX столітті ці землі належали Російській імперії, де державною релігією було православ’я.
1830-31 роки — відбувається польське повстання, яке стало приводом для ліквідація УГКЦ на Правобережжі у 1839 р.
На Західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у ХІХ столітті Греко-католицька церква навпаки посилюється через:
- реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
- підвищення освітнього рівня священників (семінарія у Відні для греко-католиків, згодом семінарії у Львові та Ужгороді). Типовий освічений українець-галичанин був випускником семінарії.
Початок українського національного відродження Галичини розпочинається саме із заснування Товариства греко-католицьких священиків для просвіти народу (1816 рік, Іван Могильницький).
Церква протягом ХХ ст.
Розквіт Греко-католицької церкви за митрополита Андрея Шептицького (1900—1944). Він походив зі знатного роду, був меценатом, підтримував український рух, долучився до захисту євреїв у часи Голокосту.
Андрей Шептицький
У період 1917-1920 року Церква також переживала зміни, вона почала усвідомлювати власну окремішність.
1921 рік – відбулося створення Української автокефальної православної церкви (автономна, самостійна, що відділялась від Російської церкви). Василь Липківський — митрополит.
Функціонувала вже в часи СРСР, у часи антирелігійної політики. За Сталіна політика стала жорсткішою, і УАПЦ у 1930 році було ліквідовано.
Руйнували і визначні пам’ятки церковної архітектури: Михайлівський золотоверхий монастир зруйновано саме в 1930-х роках (відбудовано у 1990-х).
Галичина, Волинь і Закарпаття були приєднані до СРСР після Другої світової війни. Там також проходила антирелігійна кампанія. На Львівському “соборі” у березні 1946 року було ліквідовано УГКЦ.
Йосип Сліпий — митрополит УГКЦ (після Шептицького). Управляв церквою під час ліквідації, його було заарештовано і ув’язнено до початку 1960-х років. Під час відлиги до керівництва СРСР зверталась західна громадськість і Папа Римський. Через це митрополита звільнили і він за кордоном почав розвивати УГКЦ.
У середині 1980-х років почалась перебудова, що призвело до розвалу СРСР. Поступово відбувалась лібералізація політики щодо Церкви. Можна було публічно показувати свою релігійність.
1988 рік — святкування тисячоліття Хрещення Русі — символічний момент повернення Церкви в життя суспільства.
Церква в незалежній Україні
Є кілька визначень, що характеризують загальний розвиток Церкви у незалежній Україні.
- Поліконфесійність — немає державної релігії, можна сповідувати будь-яку релігію.
2. Екуменізм —рух за співпрацю/об’єднання християн різних конфесій (наприклад, греко-католиків і православних).
Важливою персналією у Церкві часів незалежності є Любомир Гузар, митрополит УГКЦ (2005-2011 роки), сподвижник Йосипа Сліпого. Він був ініціатором перенесення центру УГКЦ до Києва.
Любомир Гузар
Обов’язкові дати на ЗНО з історії:
Євген Дубовінський,
викладач освітнього центру “Академіка”
магістр історії
Фотографії:
Фото 1. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Lviv_Kornakta_2007.jpg
Фото 2. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b0/Petro_Mohyla-_big.jpg
Фото 3. http://ichistory.org.ua/wp-content/uploads/2015/09/articlefiles_45451_sheptytskyy.jpg
Фото 4. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/Lubomyr_Husar.jpg/800px-Lubomyr_Husar.jpg
Перевір свої знання, пройшовши короткий тест
