ЗНО з історії України 2021: Церква (частина 2)

    Церква та релігія в Україні — одна з обов’язкових тем на ЗНО з історії України 2021. Публікуємо продовження конспекту вебінару на тему “Церква у ЗНО з історії України” від викладача історії Євгена Дубовінського. Першу частину можна переглянути тут.

    Церква у XIV – XVI ст.

    У другій половині 14 століття Київ, Чернігів, Східне Поділля, Волинь були у складі Великого князівства Литовського, а Галичина та Західне Поділля ввійшли до Польського королівства.

    У 1385 році було укладено Кревську унію. Відповідно до умов унії, князь литовський Ягайло одружувався з польською принцесою Ядвігою і ставав королем Польщі. Литва натомість мала стати католицькою країною.

    Гонінь на православних все ж не було –  в Польщі та Литві була відносна толерантність до релігій. Православна церква жила спокійно до кінця 16 ст.


    З 1517 року розпочинається Реформація в Європі — поява протестантизму, руху за реформування Католицької церкви. Католицька церква боролась з протестантами, але зрозуміла, що повинна змінюватись.

    Контрреформація (Католицька реформа) — поява ордену єзуїтів (для поширення ідей католицизму). Таке поширення здійснювалася через освіту — освіта була дуже якісною, але з католицьким спрямуванням.



    Православна церква не реформувалася, але міщани, світські люди зрозуміли, що вони самі можуть розвивати освіту, щоб зберігати і поглиблювати православну віру.

    У 1586 році було засновано Львівську братську школу. Ще раніше Іван Федоров коштом Львівського братства створив перші друковані книжки: «Апостол» і «Буквар».

    ЗНО з Історії: Успенська церква та вежа Корнякта у Львові
    Успенська церква та вежа Корнякта у Львові

    1586 рік —  Львівське братство отримало право на ставропігію,   підпорядкування не місцевому керівництву, а Константинопольському патріарху. Львів, Галичина і Волинь — центри православ’я.

    Однак церковне керівництво думає, що міщанам не треба втручатись у справи Церкви.


    Київський митрополит Михайло Рагоза хоче реформувати Церкву, але за допомогою нового сильного покровителя – не патріарха Константинопольського, а Папи Римського. Київська митрополія підпорядковується Папі Римському за умовами Берестейської унії 1596 року. Так було створено Унійну церкву (Українська греко-католицька церква).

    Умови унії:

    Київська митрополія приєднується до Католицької церкви, визнає зверхність Папи Римського;

    зберігається східний (“православний”) обряд і церковнослов’янська мова богослужінь;

    Однак далеко не всі підтримували такі зміни.

    Отже, після унії існували вже дві церкви: Унійна — легальна (поширює свій вплив), Православна — нелегальна, що не захотіла приєднуватись до Папи Римського.

    Церква у XVII ст.

    На початку 17 ст. правив Унійною церквою Іпатій Потій («батько унії»). Він силоміць переводив деякі парафії на унію, захоплював церкви. Один з діячів, що сприяли укладенню унії (їздив до Риму домовлятись).

    Під час підготовки та реалізації унії виникало багато критики від обох сторін. З’явились полемічні твори (автори яких вступали в полеміку — суперечку) на захист сторін. Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький — відомі полемісти.

    Після унії центром православ’я знову став Київ.

    1615 — заснування Київської братської школи.

    У 1620 році Київське братство отримало підтримку козацтва під проводом П. Сагайдачного. Тепер якщо хтось хотів мати справу з Православною церквою, то мав би справу з козаками. Тоді саме тривала доба героїчних походів, тому з козаками ніхто конфліктувати не хотів.

    У 1620 році козаки попросили одного з патріархів (Феофана) призначити митрополита — це ознаменувало відновлення православної ієрархії, яка тепер перестала бути нелегальною.

    1632 рік — король Польщі Владислав IV  випустив “Пункти для заспокоєння народу руського”,  одним із пунктів якого була легалізація церкви. Це значить, що церква може офіційно володіти майном, землею, розвиватись.

    Розвиток православ’я у цей час пов’язаний з діяльністю православного митрополита Петра Могили (1633 – 1647).

    ЗНО з історії: Петро Могила
    Петро Могила


    Підготовка до ЗНО з історії стане легше, якщо використаєш правила запам’ятовування матеріалу у нашій статті😉



    1632
    — створено Києво-Могилянський колегіум (Київська братська школа об’єдналася з Лаврською школою). У 1701 році отримала статус академії.

    Могила заснував друкарню, відновлював пам’ятки — Собор святої Софії.

    Петро Могила помер перед переламними моментами в Україні: національно-визвольною війною (Хмельниччина) (1648-1657), добою Руїни.

    У 1654 році Хмельницький захотів сильнішого союзника – Москву (не в останню чергу через релігію, там також православні, тому думали, що буде краще ніж з польським королем-католиком).

    У 1654 році відбулася Переяславська рада, на якій було затверджено укладення союзу з Москвою. Київський митрополит не хотів присягати Московському царю, адже розумів, що Київська церква так може дуже швидко втратити самостійність.

    Тим не менш з 1686 рік Київський митрополит мав підпорядкуватися Московському патріархові.

    Церква у XVIII-XIX ст.

    Характеризувало стан Церкви у XVIII столітті (Лівобережжя):

    1. поступова втрата самостійності православних ієрархів під впливом Москви
    2. українське бароко (козацьке/мазепинське)
    3. діяльність Києво-Могилянської академії.

    Правобережжя протягом XVIII століття було у складі Речі Посполитої, тому там за підтримки держави поширився греко‑католицизм. Однак вже в XIX столітті ці землі належали Російській імперії, де державною релігією було православ’я.

    1830-31 роки — відбувається польське повстання, яке стало приводом для ліквідація УГКЦ на Правобережжі у 1839 р.

    На Західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у ХІХ столітті Греко-католицька церква навпаки посилюється через:

    1. реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
    2. підвищення освітнього рівня священників (семінарія у Відні для греко-католиків, згодом семінарії у Львові та Ужгороді). Типовий освічений українець-галичанин був випускником семінарії.

    Початок українського національного відродження Галичини розпочинається саме із заснування Товариства греко-католицьких священиків для просвіти народу (1816 рік, Іван Могильницький).

    Церква протягом ХХ ст.

    Розквіт Греко-католицької церкви за митрополита Андрея Шептицького (1900—1944). Він походив зі знатного роду, був меценатом, підтримував український рух, долучився до захисту євреїв у часи Голокосту.

    ЗНО з Історії: Андрей Шептицький
    Андрей Шептицький

    У період 1917-1920 року Церква також переживала зміни, вона почала усвідомлювати власну окремішність.

    1921 рік – відбулося створення Української автокефальної православної церкви (автономна, самостійна, що відділялась від Російської церкви). Василь Липківський — митрополит.

    Функціонувала вже в часи СРСР, у  часи антирелігійної політики. За Сталіна політика стала жорсткішою, і УАПЦ у 1930 році було ліквідовано.

    Руйнували і визначні пам’ятки церковної архітектури: Михайлівський золотоверхий монастир зруйновано саме в 1930-х роках (відбудовано у 1990-х).

    Галичина, Волинь і Закарпаття були приєднані до СРСР після Другої світової війни. Там також проходила антирелігійна кампанія. На Львівському “соборі” у березні 1946 року було ліквідовано УГКЦ. 

    Йосип Сліпий — митрополит УГКЦ (після Шептицького). Управляв церквою під час ліквідації, його було заарештовано і ув’язнено до початку 1960-х років. Під час відлиги до керівництва СРСР зверталась західна громадськість і Папа Римський. Через це митрополита звільнили і він за кордоном почав розвивати УГКЦ.

    У середині 1980-х років почалась перебудова, що призвело до розвалу СРСР. Поступово відбувалась лібералізація політики щодо Церкви. Можна було публічно показувати свою релігійність.

    1988 рік — святкування тисячоліття Хрещення Русі — символічний момент повернення Церкви в життя суспільства.

    Церква в незалежній Україні

    Є кілька визначень, що характеризують загальний розвиток Церкви у незалежній Україні.

    1. Поліконфесійність — немає державної релігії, можна сповідувати будь-яку релігію.

    2. Екуменізм —рух за співпрацю/об’єднання християн різних конфесій (наприклад, греко-католиків і православних).

    Важливою персналією у Церкві часів незалежності є Любомир Гузар, митрополит УГКЦ (2005-2011 роки), сподвижник Йосипа Сліпого. Він був ініціатором перенесення центру УГКЦ до Києва.

    ЗНО з історії: Любомир Гузар
    Любомир Гузар



    Обов’язкові дати на ЗНО з історії:

  • 1385 р. – Укладання Кревської унії
  • 1556-1561 рр. – Створення Пересопницького Євангелія
  • 1586 р. рр. – Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові
  • 1596 р. – Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ)
  • 1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу». Утворення Києво-Могилянської колегії
  • 1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові.
  • 1816 р. – Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків
  • 1830 – 1831 рр. – Польське визвольне повстання повстання
  • 1839 р. – Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі
  • 1900 р. – Обрання А. Шептицького митрополитом УГКЦ
  • 1921 р. – Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)
  • березень 1946 р. – ліквідація УГКЦ
  • Євген Дубовінський,
    викладач освітнього центру “Академіка”
    магістр історії

    Фотографії:
    Фото 1. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Lviv_Kornakta_2007.jpg
    Фото 2. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b0/Petro_Mohyla-_big.jpg
    Фото 3. http://ichistory.org.ua/wp-content/uploads/2015/09/articlefiles_45451_sheptytskyy.jpg
    Фото 4. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/dc/Lubomyr_Husar.jpg/800px-Lubomyr_Husar.jpg



    Перевір свої знання, пройшовши короткий тест