Відкрито набір у групи інтенсивів до ЗНО та ДПА 2022! Старт занять – 17 січня!
Інтенсив в Академіці – це прискорена підготовка до ЗНО та ДПА з основних навчальних предметів. Програма курсу охоплює теорію та практику із тем, що надають найбільше балів на ЗНО і ДПА та уміщена в 36 занять по 90 хв та 18 занять по 60 хв. Заняття відбуваються у відділеннях Академіки та онлайн.
Церква та релігія в Україні — одна з обов’язкових тем на ЗНО з історії України 2022. Пропонуємо тобі підбірку основних фактів із цієї теми, що гарантовано допоможе тобі не втратити дорогоцінних балів.
Найчисленнішими за кількістю вірян в Україні є православна та католицька конфесія, що належать до християнства.
До появи християнства на території України було поширеним слов’янське язичництво. Дажбог, Перун, Велес — боги, що відповідають за природні явища. Їм поклонялись слов’яни, приносячи жертви та вшановуючи ідолів. Про це праслов’янське язичництво маємо відомості від християн, що були проти нього і хотіли знищити його.
А щоб бути готовим до всіх завдань на ЗНО з історії України 2022, ознайомся з нашими порадами по роботі з мапами🗺
Перших християн було дуже мало, тому що більшість населення була язичниками.
Згідно з легендою, апостол Андрій у І ст. прийшов і сказав, що ТУТ буде християнське місто.
Першим князем-християнином був Аскольд. У 860 рр. він здійснив похід на Константинополь, що увінчався перемогою, результатом якої були:
торговий договір;
хрещення князя та його війська (але не всього Києва та Русі);
Наступною християнкою серед правителів Русі стала Ольга (945-962), яка охрестилася під час дипломатичного візиту до Константинополя. Однак син княгині, Святослав, був затятим язичником.
Детальніше про підготовку до ЗНО з Академікою можна прочитати тут ☺️
Князь Володимир Великий охрестив Русь. З 980 року він прагнув централізувати владу, а для цього потрібно було на щось опиратися. Для досягнення цієї мети Володимир вирішив використати релігію. Спочатку він спробував втілити ідею централізації влади через язичництво: зробив пантеон богів на Старокиївській горі (там, де зараз розташовано Музей історії України і фундамент Десятинної церкви). Але нічого не вдалося, бо у кожного племені був свій головний бог. Якщо київський князь приходив, приміром, до Чернігова і закликав іти в військовий похід, а верховний чернігівський бог був проти цього, то похід не відбувався.
У літописі зберігся уривок, у якому йдеться про вибір віри князем Володимиром. В основі сюжету розповідь про те, як представники різних конфесій приїжджали до Києва представляти свою релігію (іслам, іудаїзм). Князь зупинився на релігії найближчого сусіда — Візантії.
Багато матеріалів до вивчення? Допоможемо структурувати все у нашій статті “Як правильно вивчати новий матеріал” 😉
У 988 році відбулося хрещення князя Володимира Великого у Корсуні (руська назва Херсонеса). Князь змусив населення Русі охреститись: зібрав населення біля Дніпра і під страхом розправи охрестив, жерців язичницького культу прогнав, а кумирів(ідолів) спустив по Дніпру. Зауважте, що в 988 році відбулося впровадження християнства, але не повний перехід до нього. Ще й зараз елементи язичництва зберігаються в традиціях.
Після хрещення розпочалося будівництво церкви, що отримала назву Десятинною, оскільки для її спорудження було використано 1/10 частину доходів князя Володимира. Спорудили її на місці старого пантеону язичницьких богів. До нашого часу зберігся лише фундамент цієї церкви.
Розбудував Київ князь Ярослава Мудрий. У 1036 році було відкрито для прихожан собор Святої Софії. Споруджено було його на місці перемоги русичів над печенігами.
Першим митрополитом-русичем став Іларіон (перші два митрополити були греками, бо серед колишнього населення не було кандидатів). Іларіон належить до наступного покоління християн.
У 1051-1055 рр він написав «Слово про Закон і Благодать» (1). Не сплутай його з «Повчанням дітям» Володимира Мономаха (2). У першому тексті багато піднесених думок, для автора найважливішою є віра; у другому тексті думки більш приземлені, поради, що міг би дати батько своїм дітям.
Святі Антоній і Феодосій під час правління Ярослава Мудрого засновують Києво-Печерський монастир, який згодом отримає статус лаври.
У 1240 році сталося захоплення Києва монголами і зруйнування Десятинної церкви. Останні жителі міста переховувалися в церкві, там їх і було поховано. Через ці події Київ втратив статус столиці. Митрополит виїхав ще на кілька століть. Почалась роздробленість, з’явились нові регіони, зокрема Галицько-Волинське князівство. Один із його князів захотів незалежності — так свою митрополію отримав Юрій І Львович.
Галицька митрополія певний час підпорядковувались Константинопольському патріарху, але до XIV ст. не стало вже і її.
Євген Дубовінський,
викладач освітнього центру “Академіка”
магістр історії
Фотографії:
Фото 1,2. https://osvita.ua/test/training/history/60197/
Фото 3. http://mdch.kiev.ua/node/710
Фото 4. https://osvita.ua/test/training/history/59830/